Чи в іддавати дитину в дитячий садок?

Перше питання, на який потрібно собі відповісти — а чи ви впевнені, що хочете віддати дитину в дитячий сад? Може бути, нехай сидить вдома з бабусею або нянею? Нехай вони за нього все роблять і не мучать дитину самостійністю. Нехай розважають, годують, одягають, садять на горщик і вирішують, з ким із дітей на майданчику йому можна грати, а з ким – ні. А якщо щось трапиться, нехай негайно біжать на допомогу і проганяють кривдника. І до школи дитина виросте зразково розпещеним і несамостійним.
Але хто сказав, що це погано? Питання тільки в тому, яким ви хочете бачити свою дитину. Відповівши на це питання, будьте послідовні і непохитні. Адже без твердої впевненості у своєму рішенні буде досить складно справлятися з тими труднощами, які можуть вам зустрітися на шляху до мети.

Навіщо потрібен дитячий садок? Він звільняє вас від дитини на весь день, сприяє соціалізації маленької людини, зміцнює імунітет (як це не дивно, але приходячи в сад дитина зустрічається з безліччю раніше не знайомих вірусів, хворіє багатьма дитячими болячками і його організм вчиться чинити опір різним чужорідних бактерій), розвиває як в інтелектуальному, так і в моральному плані, ну і, звичайно, допомагає стати самостійним і впевненим у своїх силах.

Ви можете запитати, навіщо потрібна ця впевненість? Я відповім: може так трапитися, що у вашої дитини будуть складності з адаптацією. Ось тоді-то вам знадобиться вся ваша сила волі і впевненість. У моїй практиці було кілька випадків, коли батьки спочатку приводили дитину в садок, але потім приблизно через місяць забирали. З різних причин. Так от, це набагато гірше для дитини, ніж дати йому пережити адаптацію або просто нікуди не водити. Тому важливо розуміти, навіщо ви віддаєте дитину в садок і хоча б приблизно уявляти, чого ви очікуєте від цього заходу. Тоді, ймовірно, ви не розчаруєтеся.

Якщо у вас немає вибору, віддавати або не віддавати дитину в садок, то важливо пам'ятати про ту користь, яку може отримати дитина, відвідуючи групу. Якщо ж у вас є можливість залишити малюка вдома, але ви вирішили віддати його в дитячий садок, ви зможете перший час забирати його раніше, щоб йому легше було звикнути до новим людям, новим графіком, і, звичайно ж, до відсутності батьків.

Дитячий сад – перше місце, де дитина надовго залишається один — в новому дитячому колективі, з чужими дорослими. Батьки не можуть допомогти йому поїсти, одягнутися, познайомитися з іншими хлопцями. А раптом він злякається? Скучати? Раптом хтось образить його або не зрозуміє, чого він хоче? Звичайно, дуже страшно залишити малюка одного, без мами. Іноді, мені здається, що мами хвилюються навіть більше, ніж діти. Адже до цього вони завжди були поруч, все робили разом. Хвилювання — це абсолютно виправдано. Всі мами, проходять через це, всім здається, що їх малюк ще не готовий залишитися один. В такі хвилини головне — пам'ятати, що дитина росте, він уже не той безпорадний, писк грудочку, яким був відразу після народження. Саме в цьому віці дитина дуже хоче бути самостійним, все робити сам! І дуже важливо для формування його особистості дати йому спробувати. Якщо дитина в дитинстві отримав достатньо підтримки своєї самостійності, він і надалі зможе проявляти ініціативу, не боячись наслідків. А це дуже важлива якість для людини, яка хоче досягти успіху в сучасному світі.

Крім того, важливо подумати про вік і ситуації, сприятливих для початку відвідування дитячого закладу. Звичайно, це сильно залежить від дитини і від тієї ситуації, в якій він перебуває на момент початку відвідування дитячого садка. Можна виділити фактори, що сприяють відриву від мами і домашньої ситуації і ті, які можна вважати тимчасовим протипоказанням. Важливо розуміти, що ухвалення рішення залежить тільки від вас. Ви можете скласти свій власний список плюсів і мінусів і подивитися, що переважує. Якщо ж похід в сад — справа вирішена, важливо оцінити ситуацію просто для того, щоб знайти спосіб зробити її найбільш сприятливою, полегшити дитині відрив від дому.

Сприяючі фактори:
— самостійність в їжі, уміння одягатися, уміння проситися на горщик або самому ходити в туалет, уміння висловити свої потреби;
— товариськість дитини;
— можливість забирати дитину раніше в перший час;
— наявність досвіду відвідування дитячих розвиваючих груп.

Протипоказання:
— розлучення батьків;
— переїзд в новий район;
— нещодавнє народження другої дитини;
— часті хвороби малюка.